Івано-Франківське обласне управління

лісового та мисливського господарства

Адреса: вулиця Михайла Грушевського 31,
м. Івано-Франківськ,76018
Тел: 0342 55-22-59, тел/ф: 0342 55-20-54
office@ifforestry.gov.ua

Понеділок, 12 червня 2017 07:22

Карпатські праліси - фундамент лісистості нашого регіону

Днями Верховна Рада України підтримала в другому читанні законопроект №4480 про захист карпатських пралісів. Чому це так важливо? Спробуємо пояснити на невеличкому прикладі - заплави рівнинної річки. Але для цього сформулюємо і уяснимо для себе, деякі базові поняття такі як: сукцесія, клімаксна екосистема,фітоценоз та інші.
Кожна сукцесія (від латинського successio — спадкоємність, спадкоємство, послідовна зміна одних фітоценозів*, біоценозів**, біогеоценозів*** іншими на певній ділянці природного середовища) завершується періодом стабільності, який прийнято називати клімаксом (від грецького клімакс - найвища точка, кульмінація). Цей стан динамічної рівноваги екосистеми настільки стійкий, що вважається: в такому положенні будь-яка спільнота організмів може перебувати нескінченно довго. Популяції, що становлять клімаксне співтовариство, не схильні ні до різких спалахів чисельності, ні, навпаки, до депресій, для них характерна постійна висока продуктивність. Дуже важливою складовою стабільності біоценозів є рівновага між природними організмами і фізичними чинниками довкілля.
Велика частина історично сформованих екосистем, які не порушені діяльністю людини або стихійними лихами, відноситься до розряду стабільних. Щоб розібратися, що таке стійка екосистема, візьмемо для прикладу заплаву рівнинної річки - луг з численними озерцями.
Щоліта на лузі з занесеного насіння починають проростати численні деревця, чагарники і трав'янисті рослини, в принципі не властиві заплавному фітоценозу. Однак, весняні паводки щоразу гублять непристосовані до тривалого перебування у воді рослини, заповнюються озерця свіжою водою, очищаючи їх дно від мулу. Таким чином, відбувається щорічне оновлення заплавної екосистеми, після якого вона повертається в свій первісний стан. А якщо, для прикладу, зарегулювати річку дамбою, щоб з благими цілями на думку людини, запобігти щорічним паводкам, в результаті корінна екосистема зруйнується! Чому? Луг почне заростати чагарниками і деревами, зникають вологолюбні рослини, і на їх місці поширюються чужорідні сухолюбиві види, схильні до експансій і спалахів чисельності. Іншими словами, відбуваються сукцесія. Через кілька десятиліть на місці лугової заплави можна спостерігати зарості чагарників або рідколісся.
Типовими клімаксними екосистемами в гірських районах Карпат є праліси - ліси утворені віковими деревами. Вирубка таких дерев, як і у вище наведеному прикладі (зарегулювання річки дамбою) призводить до того, що їх місце заповнює підріст берези, осики, вільхи, верби, ліщини та інші малоцінні породи. В результаті розріджений світлий ліс з підстилкою з трав перетворюється в густі зарості з абсолютно іншим складом трав'янистих рослин і тварин.
Нині в Україні корінні історично сформовані співтовариства організмів - велика рідкість. Дуже мало залишилося незарегульованих річок, незайманих заплав і заплавних луків, майже всі вікові ліси вирубані. Тільки в Карпатах або глухих районах Полісся ще збереглися ділянки пралісу, які можна назвати клімаксними спільнотами. Важливою особливістю такої спільноти є її прагнення до стабільності і рівноваги з навколишнім середовищем. Проте, постійні зміни середовища проживання, викликані змінами клімату, стихійними лихами і діяльністю людини, призводять до сукцесії - закономірним змінам біоценозів.
У ДП «Вигодський лісгосп» ще збереглися ліси, яких не встигла торкнутися людська діяльність. Такі важкодоступні ділянки лісу збереглися в основному на територіях Свічівського, Людвиківського, Бескидського та Слобідського лісництв, в основному це високогірні ліси, які лежать вище 1100 метрів над рівнем моря. Їх цінність важко переоцінити і з точки зору для наукової спадщини, і з точки зору екології. Однак, за останні кілька років ці площі невпинно скорочуються. Якщо не надати їм особливого статусу (чи не віддати під охорону закону), то через кілька десятків років вже нічого буде зберігати. І тому представники наукової громадськості вирішили, що єдиний спосіб врятувати праліси - захистити їх законодавчо.
Праліс - це ліс, який розвивається за законами природи, без вирубок, без будь-якого людського втручання у його життєдіяльність. Люди вважають, що праліс - це старі ліси, але це трохи не так: це об'єднані дерева різних вікових груп - від найстарших (100-500 років) до молодих, які повинні в перспективі розвиватися поряд з віковими деревами. Такі формування, на відміну від штучних насаджень, дуже стійкі: до хвороб, шкідників, критичних і глобальних змін в природі і стихійним явищам. Вони краще затримують воду, більш стійкі до бурелому і вітровалів. Наші карпатські праліси - це фундамент лісистості нашого регіону.
За словами екологів, повені, які сталися в українських Карпатах у 2002-му, 2008-го року, завдали збитків економіці Україні на мільярди гривень. Причина - вирубки пралісів, які набагато краще затримують воду, ніж насаджений людськими руками ліс.
Лісівники стверджують, що в Україні немає терміна «праліс», тому й немає юридичного захисту для таких ділянок лісу, але є термін «стиглі ліси» та «перестійні ліси», які згідно із лісовим законодавством підлягають вирубці.
Тому, природозахисники, екологи, вчені і небайдужа громадськість дуже сподіваються на ухвалення законопроекту №4480 «Щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат» в цілому і його підтримку Президентом - як єдиний справжній інструмент захисту унікальної природної спадщини Карпат.
фітоценоз* (від грец. Phyton — рослина і koinos — загальний, спільний), рослинне угруповання — закономірне поєднання рослин на тій чи іншій території з певними взаємостосунками між ними і з властивими їм умовами місцезростання.
біоценоз** (від біо- та грец. koinós — спільний) — сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють певну ділянку суші або водоймища і характеризуються певними відносинами між собою.
біогеоценоз***— ділянка земної поверхні, що характеризується певними фізико-географічними умовами (характером мікроклімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунту та водного режиму), разом з біоценозом (угрупованням рослинних і тваринних організмів).
Світлина від Вигодське Лісове Господарство ДП.
Світлина від Вигодське Лісове Господарство ДП.Світлина від Вигодське Лісове Господарство ДП.
прес-служба ДП " Вигодський лісгосп"

Новини

Корисні посилання

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg